Усі ризики поділені на три групи: виробничі, ринкові та природні.
Виробничі ризики.
Виробничі ризики виникають в результаті непланової виробничої діяльності станції МГЕС, це: поломка обладнання, руйнація греблі внаслідок внутрішніх і зовнішніх впливів, розрив лінії електропередач (ЛЕП).
Поломка обладнання може виникнути внаслідок:
-заводського дефекту
-зовнішнього впливу
Поломка обладнання через заводський дефект може виникнути в кожного виробника в незалежності від досвіду діяльності, але частота виникнення дефектів майже завжди на пряму залежить від досвіду діяльності того чи іншого підприємства.
Такі поломки можуть призводити, як до зупинки виробництва, так і до зменшення продуктивності, залежно від величини дефектної поломки. Фірми-виробники беруть на себе гарантійне обслуговування свого обладнання і в разі поломки беруть на себе витрати пов’язані із ремонтом обладнання, а страхова компанія відшкодує втрати МГЕС від простоювання на час ремонту.
Зовнішній негативний вплив проявляється у протиправних зумисних чи не зумисних діях третіх осіб.
Протиправні дії третіх осіб – пошкодження, знищення та викрадення застрахованого майна в результаті крадіжки зі зламом, грабежу, розбою, актів вандалізму та навмисного пошкодження або знищення майна третіми особами – це є виробничі ризики зовнішнього впливу, котрі будуть страхуватися страховою компанією.
Хоча виникнення такої ризикової події малоймовірне, оскільки предмети, котрі ймовірно можуть викрасти, матимуть малу ліквідність на будь-якому чорному ринку, через малу сферу їх використання та через вузьку спеціалізацію (можливість використання в інших сферах) нашого обладнання.
Ринкові ризики.
Ринкові ризики, що можуть впливати на діяльність підприємства, залежать від кон’юктури ринку, національного чи світового. Ці ризики можуть проявлятися через:
А) падіння цін на електроенергію
1)Падіння ціни на електроенергію може відбутися внаслідок двох причин: через винайдення нового принципу роботи атомних станцій, що відрізнялося б від сьогоднішніх збільшеною безпекою роботи, оскільки після сумнозвісної аварії на атомній станції Фукусіма-1,багато країн світу почали взагалі відмовлятися від атому – Німеччина, Австрія,Литва, Італія та інші країни.
Такий ризик не може в короткостроковому і середньостроковому періодах якось впливати на напрями розвитку альтернативної енергетики в Україні і світі. Оскільки на дослідження і впровадження таких технологій потрібно багато часу і коштів, адже альтернативна енергетика одна з найдешевших по собівартості вироблення енергії після атомної.
2)Інший варіант розвитку негативного впливу на нашу діяльність – це виявлення,що попередні дослідження по вивченню світових запасів палива є недостовірними і їх виправлення в сторону суттєвого збільшення потенційних паливних ресурсів.
Така подія може призвести до падіння цін на всі викопні ресурси, яких виявили більше в порівнянні із попередніми дослідженнями. Якщо ціни на них впадуть, впаде і ціна на електроенергію, що призведе до зменшення доходів енергетичних підприємств. Цей ризик не може бути ключовим при розрахунку впливів зовнішніх факторів на діяльність нашого підприємства. Адже станом на сьогодні немає ніяких передумов для перегляду розмірів світових запасів палива в бік суттєвого збільшення, що могло б вплинути на закупні ціни електроенергії.
Навіть якщо виявлять збільшення теперішніх запасів викопних енергоносіїв, цей факт не повинен негативно вплинути на енергетичну галузь, оскільки актуальна проблема забруднення атмосфери та глобального потепління через шкідливі викиди викопних енергоносіїв.
Б) Винаходження нового, дешевшого способу виробництва енергії.
Суть цього фактору ризику полягає в тому, що відповідними організаціями чи науковими інститутами буде винайдений новий і дешевший спосіб виробництва сонячних модулів, вітрогенераторів та ін. Що призведе до здешевлення введення в експлуатацію нових станцій альтернативної енергетики, а відповідно і зменшення закупних цін на таку електроенергію.
По-перше цей фактор безпосередньо на діяльність нашої станції з негативної сторони не призведе, оскільки до 2030 р. діятиме «зелений тариф», який розраховується, як добуток коефіцієнта (0.8) «зеленої енергії» для гідроелектростанцій до ціни на електроенергію для споживачів другого класу електроенергії. А закупні ціни на електроенергію лише зростають, а на їх спад немає об’єктивних економічних причин, оскільки світова економіка зростала і у фінансово-економічну кризу, цей ризик дуже малоймовірний. До цього слід додати, що населення Землі збільшується шаленими темпами (на поч. 2012 р. чисельність землян перевищила 7 млрд. чол.), що неодмінно призведе до збільшення енергоспоживання.
По-друге, нові рішення можуть придумати і для гідроенергетики. А сьгоднішня дороговизна обладнання проявляється тому, що нема стандартизованих під певний напір турбін і іх серійного виробництва. Як тільки вчені цю проблему вирішать, вартість введдення в експлуатацію нових станцій буде ще нижчою.
Природні ризики.
Природні ризики – це події природного характеру, котрі м ожуть негативно вплинути чи впливати протягом певного періоду на діяльність МГЕС.
Ці ризики за своєю важливістю стають ключовими у розрахунку окупності МГЕС, оскільки вони можуть нанести найбільші втрати, хоча ймовірність їх настання незначна.
Природні ризики можні поділити за критерієм ймовірності їх настання:
1. Повені, грозові дощі.
2. Буревії (смерчі).
3. Пожежі.
1.Повінь – це природне лихо зумовлене суттєвим збільшенням об’єму води у водоймі протягом короткого терміну.
До повеней можуть призвести надмірні дощі, в районі розташування МГЕС, чи в районах вище за течією.
Також повінь може викликати злив води із водосховища, розташованого вище за течією (в нашому випадку, такий ризик неможливий, оскільки виище за течією немає водосховищ).
В разі повені шлюзи греблі можуть спускати значну частину води, таким чином нівелюючи можливий негативний вплив повені на діяльність МГЕС. Такі події не повинні призвести до якихось втрат виробництва електроенергії на мікро-гідроелектростанції.
Оскільки великі повені виникають раз на десять, а то і більше років, все ж я вважаю цей ризик найбільш вірогідним. Та через наявні інструменти впливу на можливі критичні ситуації, спричинені великою водою, цей ризик є контрольованим у разі його виникнення.
2. Буревій – це раптове чи поступове збільшення швидкості руху повітряних потоків, котрі можуть мати руйнівну силу.
Зважаючи на рівнинний характер району розташування МГЕС, виникнення руйнівних буревіїв (смерчів) є вірогідним, але ця вірогідність невисока через залісненість тариторії в районі МГЕС.
До тогож станція МГЕС матиме захисний металевий паркан із дахом, сам комплекс гідротурбіни (сюди входить турбіна, генератор та інші доповнювальні елементи) матиме 1 метр висоти. Тож в разі виникнення цієї ситуації, єдину шкоду, що зможе завдати буревій це повністю зруйнувати захисний паркан. В найгіршій ситуації можуть виникнути деякі пошкодження і самого комплексу гідротурбіни. Але вони повинні бути незначні, оскільки все обладнання буде міцно прикріплене до залізобетонної основи,котра напполовину ховатиме гідротурбіну у своїх межах
3.Пожежі – є найменш вірогідним природним ризиком з 2-х причин:
По-перше там небуде чому горіти, адже все цінне обладнання металеве
По-друге в цьому регіоні вони виникають дуже рідко, адже сама структура поліських лісів є вологою, отже ймовірність виникнення пожеш в ццьому регіоні є найменш вірогідною із природних ризиків, котрі можуть мати негативний вплив на діяльність МГЕС.
Та всеж пожежі можуть виникнути через грози (вдаряння бликавки в дерево та поширення вогню) та через загоряння сухої дрібної деревини у випадку посухи.
Пожежа у разі грози є більш ймовірною, оскільки проливні длщі не рідкість у цьому регіоні, але ймовірність загоряння значною території у рразі настання цієї події є неможливою через значну вологість тамтешніх територій. Тому більш ймовірний ризик пожежі у разі прямого потрапляння блискавки в ті елементи станції котрі можуть розпочати горіти ― будиночок охоронця. Та охоронець у разі настання такої ситуації повинен її вирішити з допомогою засобів гасіння пожежі, котрі обов’язково будуть у нього в наявності.
Другий тип виникнення природної пожежі – це загоряння дрібної деривини природним шляхом у разі значної посухи. У разі настання такої ситуації, підручними засобами гасіння не впоратися, але в нас є дві переваги у разі її настання:
• Зона МГЕС очищена від деривини в радіусі 40-ти метрів від лісу
• Легкість гасіння такої пожежі підрозділами МНС України, адже такі пожежі ліквідують як правило авіаційною технікою (пожежними автомобілями тільки на межі горіння лісу), котра зможе поповнювати свої запаси води прямо з нашого водосховища.
Також обладнання може зазнати впливу зовнішніх чинників:
Вибух – пошкодження чи знищення застрахованого майна в результаті раптового та стрімкого виділення великої кількості енергії від розширення газів чи парів;
Пошкодження водою чи іншими рідинами внаслідок аварії водопровідних, каналізаційних, опалювальних систем і систем пожежегасіння; проникнення води чи інших рідин із сусідніх приміщень;
Інші стихійні лиха, а саме: просідання ґрунту, затоплення ґрунтовими водами, землетрус;
Падіння пілотованих повітряних суден і апаратів їх частин або вантажу».
(витяг із страхового договору)
Оскільки своє обладнання підприємство буде страхувати у страховій компанії, то всі витрати пов’язані із зупинкою виробництва через будь-які зовнішні впливи, бере на себе страховик.